Суб’єктивізм як обов’язкова умова роботи з обдарованими учнями. Аналіз роботи педагогічного колективу з обдарованими учнями в поточному навчальному році

(Гапяк Н. Р. – вчитель української мови та літератури)

 

Переді мною очі – парами –

Допитливі, розгублені, сумні.

Є затуманені і є захмарені,

А ці всміхаються мені.

Знайти б оте чарівне слово,

Щоб ним серця заполонить.

Що не кажіть, але для цього

На світі варто жить!

   Мій багаторічний  досвід педагогічної діяльності зі школярами дає право сказати, що обдарованими учні самі по собі не стають: такими їх роблять вчителі. А починати слід з того, що зацікавити дітей своєю ідеєю, спонукати дитину повірити в кінцевий результат. Самих слів тут замало. Потрібно діяти активно. Насамперед дитину слід хвалити, живити в ній надію, що все вийде добре. Така спільна робота вчителя й учня дасть позитивний результат. Але якщо вчитель залишить дитину сам-на-сам зі своєю роботою, то перші ж труднощі розчарують учня, і він, не одержавши відповідної допомоги, покине працювати, бо втратить віру в свої сили.

    Слід створити дитині умови для її максимального самовизначення і самовираження. Зрозуміло, що не всім бути вченими, письменниками, але із задоволенням і користю навчатися можуть всі. Сьогодні перед учителем стоїть важливе завдання – створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня та його самореалізації у навчально-виховному процесі.

   Вважаю, що у кожній дитині є образ творця, але творцеві потрібен помічник, який виявить цей образ. Таким помічником є вчитель. І якщо вся діяльність на уроці буде творча, значуща, то це сприятиме розвитку життєвого спрямування дитини. Відомо, що творчу особистість може виховати лише творчий учитель, який не тільки грунтовно володіє знаннями, а й творчо використовує їх, уміє відмовитися від стереотипів, удосконалює, комбінує вже відомі форми і методи навчання, імпровізує і експериментує. Тому, по-перше, потрібно мати бажання займатися такою справою. По-друге, безліч матеріалів можна знайти в учительських методичних журналах. По-третє, необхідно придумати, як зацікавити дітей своєю ідеєю, щоб вони відгукнулись на задумки вчителя і, по-четверте, слід завжди робити так, щоб слово не розходилось з ділом.

    Переосмислюючи і використовуючи елементи перспективного педагогічного досвіду вчителів-новаторів: С. Омельчука, О. Рудницької, О. Глазової, О. Панчук, я намагаюся самореалізуватися, виробити власний педагогічний стиль, суть якого – створення умов для активізації пізнавальної й творчої діяльності учнів на уроках мови та літератури з використанням новітніх освітніх технологій.

   Сучасний урок української мови і літератури – це плід майстерності і творчості вчителя-словесника, його професіоналізму. Саме у вмінні спілкуватися з дітьми, у завданні розвинути їх творчі задатки, у навчанні їх мислити, робити власні, хоча й маленькі, відкриття, полягає навчальний і виховний процес кожного вчителя. Тому нам слід знайти такі форми педагогічного спілкування з учнями, які допомагають виявити їхню індивідуальність, неповторність, розвинути здібності, пробудити бажання самостійно здобути знання, створити ситуацію успіху.

   Слово – безвідмовний союзник учителя у спілкуванні з дітьми, а художнє слово – помічник у формуванні духовного світу школярів. Тому урок літератури відіграє тут важливу роль. Адже учні не просто читають художній твір, вони зустрічаються з художнім текстом, ніби переживають, співіснують з самими героями, осмислюють їх вчинки, вчаться знаходити істину – тобто творчо працюють. Активізувати творчість школярів мені допомагають запитанна проблемного, дискусійного характеру, завдання пошукового плану.

   На уроках мови пропоную такі завдання, які допомагають учневі формуватися як творчій особистості: «Граматичний ланцюжок», «Інтерв’ю»,  «Орфоепічна пильність», «Творчий калейдоскоп», конкурс читця «Декламатор», твори-перевтілення та інше.

   Кожен урок повинен бути творчим спілкуванням з учнем. Тому на уроках літератури використовую такі завдання: «Вибираю друга серед пкрсонажів», «Інтерв’ю у героя», «Несподівана зустріч» тощо.

  Діти люблять цікавинки на уроках. Щось нове, непередбачуване створює ситуацію, що сприяє творчій активності школярів, розвитку їх уяви, мислення, прагнення бути кращими. І якщо на таких уроках учень працює в повному розумінні цього слова – значить він творить.