Свято української писанки

 

 

«Писанка – символ України»

 

Класний керівник: Вишневська З. А.

  

Озютичівська ЗОШ І-ІІ ступеня

 

 

 

 

         Учень1:  Великий день! Великий день!

                             Весняне свято!

                            Радіють діти на землі,

                            І мама й тато.

            Учень 2: Великий день! Великий день!

                            Ясний Великдень на землі!

                            Багато радості й пісень

                            Приніс нам янгол на крилі.

            Учень 3: Радість з неба ся являє,

                            Паска красна день вітає!

                            Радуйтеся щиро нині –

                            Бог дав щастя всій родині,

                            Бог дав радість нам з небес.

1 ведуча:  Навесні, коли все оживає, зеленіє оновлена земля, приходять до нас Великодні свята! У давнину була поширена в Україні легенда, згідно з якою Спаситель, воскресши, посадив у підземелля під скелю, де він був похований, головного сатану Вельзевула, наказавши йому гризти залізні двері, замки, ланцюги: всіх по 12.

Старається, гризе нечистий, знає, що як вирветься до Великодня, - настане кінець світу. Ось лишився останній ланцюг, ще мить – впаде і він, і тут задзвонили в церкві дзвони, заспівали люди: «Христос Воскрес!», - і поновилися всі перепони. Починає сатана роботу з початку. А як настане такий час на землі, що люди перестануть співати й вітати одне одного співами «Христос Воскрес!», - впаде й останній ланцюг, вирветься сатана на волю, й буде кінець світу. Так визначив для себе наш народ важливість Великодня – свого найбільшого свята.

2 ведуча:  Щоб розбудити природу, дати ріст усьому живому, дівчата біля церкви та на майданах водили таночки і співали веснянок.

Вийдем  - вийдем на горбок,

Заспіваєм гаївок,

Щоб весна вже воскресла,

Нам Великдень принесла.

Дівчатонька - вороб’ятонька, радьмося,

Та виходімо на травицю – граймося,

Та виходімо на травицю в добрий час,

Нема таких співаночок, як у нас.

(«Подоляночка» 4 клас, гаївки 5 клас)

Учениця: Де гаївка лунала,

                  Там діброва палала.

                  Де ходили дівоньки,

                  Там розквітли квітоньки.

                  Де ходили легені,

                  Зарясніли ясені.

                  Ми гаївку провели

                  Весну красну привели.

                  Дай нам, доле, довгий вік,

                  Всім зустрітись через рік! 

1 ведуча: Великдень в Україні – це поєднання двох вірувань, двох світів – язичництва і християнства, - що до сьогодні збережене в уявленнях та великодній обрядовості українців. Втіленням якого є звичай виготовляти писанки, дряпанки, крашанки.

1-й учень :  О писанко! Ти символ України!
Любові й миру вірна берегиня!
Ти – воскресіння весняний цілунок!
Ти – мамин великодній подарунок.
Несеш ти людям радість веселкову,
Всміхаєшся крізь хмари Бога словом,
Й коли тобою хата наша сяє,
В душі у нас світанок розцвітає.
Тебе із нами разом убивали,
Підковами залізними топтали
Та смерті ти не віддала життя
В ім’я народу, правди й майбуття.
2-й учень      І згинуть всі, хто зло на світі сіє,
 А писанка добром весь світ зігріє,
За нею вічність, небо, Україна.
Вона плека в душі дитини,
Вона любові й миру берегиня,
І серця нашого поезія й святиня.
То й хай по світу символ України
Несе проміння сонячне людині,
Суцвіття веселкові всюди сіє,
І Землю всю теплом добра зігріє!

2 ведуча:  Існує багато легенд про писанки і крашанки.

1-й учень: За одною з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом.

Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.

2-й учень Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.
Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою  освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

3-й учень: А я чув іншу легенду. Коли Ісуса було схоплено, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм, за це вона принесла в фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було в неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті, він відповів: "Ні, я не віддам його тобі”. З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на низ з’явилися подряпини. Коли Матір Божа підібрала їх і побачила в цьому знак Господень, віднесла апостолам-учням Ісуса, промовивши: "От знак Господень, Він воскресне!”

1 ведуча: Треба мати велике терпіння, велику любов, глибокий розум, треба шанувати звичаї, аби творити писанку. За тими малюнками стоять образи віддалених епох, стоять символи прихильності, що оберігають людей від зла! Кожен колір, кожна лінія в них вселяє конкретні почуття й думки. Кожна фарба в писанці має своє життя, свою символіку, своє окреслення радості.

Учень 1. Розмалюю писанку, розмалюю.
Гривастого коника намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю.
Соловейка-любчика намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю.
Різбляну сопілочку намалюю.
А сопілка буде грати,
Соловейко щебетати,
А гривастий кониченко танцювати.
           2 ведуча:  Символіка писанок багатюща і у кожному регіоні вона своя. Але є й загальновідомі

(виходять учні з писанками в руках і розповідають про символіку)

Колесо – це знак злуки найвищого спокою з напруженою силою. Це символ досконалості, безсмертя й майбутнього небесного існування. Це образ безкінечної Божої любові.

Сонце – центр небесних просторів. Це носій світла і життя. Бог світло, й тому сонце є символом Бога.

Хрест – це четвероріг. Символ Всесвіту. Знак чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року.

Дерево життя – космічне дерево. Це символ небесної осі й скарбниця життя. Воно поєднує в собі тривалість і минулість, стійкість і руйнівність, силу і слабкість, вершини й низини. Це символ безперервного відновлення природи.

Півень – вісник дня, провідник Божого сонця й сторож добра проти зла.

Блискавка – це небесний вогонь, рівночасно караючий і освячуючий; це поява сонячної сили й вісник божественного.

Риба – представляє воду як символ життя й смерті. Риба є знаком щастя, здоров'я, життя.

 1 ведуча: Для розписування писанок треба вибирати добрі білі яйця, що мають шорстку, піскувату шкарлупу, тому, що гладка погано вбирає фарби. Писанка – це мініатюрне мистецтво, тому й фарби для розписування беруться не прості, а бджоляний фарбований віск. У давнину писанкарка сама готувала рослинні фарби з різних природних речовин: сіна, зеленої озимини, листя барвінку, лушпиння цибулі, насіння чорного соняшника, дубової кори. Кожна фарба готується окремо.

2 ведуча: Фарбу готували дуже ретельно, бо вона сама є символічною:

- червона – означає радість життя, любов;

-  жовта – присвячена сонцю, зорям і місяцю, означає урожай, тепло приріст покоління;

- зелена – символізує весну, воскресіння природи, багатство рослинного і тваринного світу;

- чорна – уособлює багно, надра землі;

- коричнева фарба – матір-земля, її врожай; щедрість для людини.

1 ведуча: На Пасху люди обмінюються крашанками, дряпанками, крапинками, мальованками і писанками, дарують їх один одному з найкращими побажаннями.

1-й учень Щоб з Великоднем прийшло
Щастя в вашу хату,
Щоб у вас завжди було
У родині свято!
Нехай вам писанки несуть
Сонетка краєчок,
Нехай всміхаються боки
Золотих яєчок!
2-й учень     На столі – духмяна паска,

А круг неї писанки,

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі роки!

Не мала у нас родина,

Та молитва всіх одна:

Хай розквітне Україна,

 Як в погожі дні – весна!

3-й учень   Христос Воскрес!

Радійте діти!

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

2 ведуча: З писанками та крашанками пов’язані і пасхальні ігри

(супроводить віршем дії групи дітей і дорослих):

Стали швидко у кільце,
В кожного в руках яйце.
Марті випало на славу
Розпочати цю забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем...
Що не стукне – трісь та трісь –
Яйця тріскають чиїсь.
Мартине ж – ціле, тверде.
Марта радо далі йде.
Стук – стук – стук...
І раптом – хрусь!..
                                                                      

 

 

 

Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат за ним...
В Олі писанка ціла,
Оля всіх перемогла!
І тепер, відомо всім, -
Всі за стіл до Олі в дім!
Їсти яйця, все, що є...
Пригощає той, хто виграє!